середу, 16 липня 2008 р.

Похід у Карпати, "Вершини України"



[ Фото тут ]

Як писали раніше, шукали людей для походу у Карпати. Крім того, що нікого не вдалося знайти так ще одна людина відмовилася їхати(прочитавши, що потрібно із собою мати для походу тут) і нас лишилося троє. А тому вирішили їхати самі по собі, без усіляких гідів. Отож коротко про все по-порядку.

План походу узяли із того ж сайту через який мали їхати:
Дземброня – гора “Вухатий камінь” - гора Чорногора – озеро Бребенескул - озеро Несамовите - гора Говерла - гора Петрос - Ясіня(замість Козьмещик). (щиро дякуємо за маршрут :)
На карті це виглядає приблизно так.

Перші кроки давалися важко, але потім знайшли свій темп і усе пішло "як по горах"(масло ми з"їли ще на підході до гір :), або майже так. За перший день добралися до підніжжя Чорногори, вона ж Піп Іван, та підніматися вже не стали. На підході є чудова місцина для намету поруч із струмком. Одразу пожалкували, що не взяли сухого спирту для розпалу, дрова були не зовсім сухі і горіти не хотіли. Врятував нас поліетиленовий пакет(згадалося дитинство і те як ходили із запаленими пакетами і капали палаючими краплями на лопухи, досвід дитинства згодився у скрутний час :). Зварили їсти, виспалися і зранку із новими силами збігали на Чорногору. Усі речі лишили в наметі щоби було швидше. Коли повернулися із гори і склали намет буле вже перша година дня.

Далі цього дня скорили г.Дземброня, та г.Бребенескул(із тих, назви яких запам"ятали). Помилувалися озером Бребенескул. Постояли подумали чи варто ставати на ночівлю біля озера Бребенескул чи йти далі до озера Несамовите. Час був не дуже пізній отож пішли далі. По ходу мали ще вийти на гору Ребра, але сили були вже не ті і стали сперечатися чи піти підніжжям чи все-таки піднятися на гору. Двоє було за обхід гори підніжжям, а один за те щоби зійти на гору. Саме кумедне було те що за г.Ребру ми прийняли г.Говерлу і потім коли ми все-таки зрозуміли що то не Ребра, а Говерла, то довго сміялися зі слів того хто хотів на неї дертися: "ви мене біля підніжжя зачекайте, а я хутко зганяю нагору і назад і підемо далі до Говерли". Отож того дня ми таки сходили на г.Ребру(дякувати вона була не така висока) і вийшли до мальовничого озера Несамовите. Нас запевняли, що дров біля Несамовитого немає але RredCat їх усе-таки знайшов, вистачило їх і на вечерю і сніданок зварити, та ще й для наших сусідів у яких були негаразди із примусом.



Ранок. Сил немає, але є чудодійне озеро Несамовите. Вода льодяна(майже) але скупатися таки наважилися. Скажу чесно після купання у тому озері я немов знову народився, всю втому наче рукою знаяло, такий собі карпатський редбул(некарпатського я правда не куштував). Того дня на Говерлу підніматися не думали, розповіді знайомих про те що підніматися на неї довго і важко трохи лякали. Але не так сталося як гадалося. На горі Брескул, що перед Говерлою пообідали і вирішили таки піднятися на найвищу вершину України. Вкрутили банку енерджайзеру у вигляді згущеного молока і пішли підкоряти високий камінь. Всі також казали, що ні в якому разі не піднімайтесь на гору із наплечниками, може і не варто але все таки цікаво чому? Вирішили дізнатися скільки часу все-таки займає підйом на говерлу із наплечниками за спиною(підйом зі сторони г.Брескул). Під час підняття запитувалися у тих хто сходив скільки часу підніматися: "ну десь годину якщо із перепочинками без наплечника". Скажу так, слухайтесь своїх сил, а не чужих слів. Ми туди піднялися із наплечниками за спиною за 24 хвилини(останній). В середньому ще менше. Так що не треба лякати людей. Мабуть коли б ми на неї піднімалися як на Ребру то вийшло б ще швидше :). Перепочили, помилувалися краєвидами, поспілкувалися із іншими туристами та стали спускатися до підніжжя. Спуск зі сторони Петроса пологіший тому проблем не було.

Далі знову кумедна історія. Стежку було явно видно, туристи по ній ходили, але "комусь" стрельнуло у макітру, що то зовсім не наша стежка(ну у котяри якщо він когось кудись не заведе, то це невдалий день). Вибиралися ми на стежку такими хащами що (цензура)... Тарас як завжди у своєму репертуарі. Отож до Петроса через цю "заминку" ми дійти не встигли, а тому заночували між Говерлою та Петросом. Місцина для ночівля було просто супер, певно якась туристична стоянка. Вогнище до нас вже хтось палив і воно не встигло згаснути, місце для намету було вже обкопане від дощу, лишилося тільки зварити їсти і виспатися :). Тієї ночі спали ми не довго, чай "Мате" виправдовує своє ім"я. Після того як ми його напилися, то пів ночі у наметі теревенили(діє він не на всіх тому наші теревені декого дістали :), спати зовсім не хотілося, ми вже подумали може то зганяти на Петрос.

Ранок. Дивно але роси не було, намет сухий(він свою мокроту потім наверстав), ляпота. Поснідали і рушили на Петрос. Дертися на Петрос зі сторони Говерли було найтяжче із усіх(наплечники то у нас із собою, ми без наплечників не піднімаємся, майже :). Apollon(Костя) все-таки лишив наплечник знизу і видерся нагору без нього. Я і RredCat дерлися із наплечниками. На нашій мапі вихід на Петрос лише один і ми не думали що із іншої сторони є спуск. Видерлися, сидимо, добирається до нас Костя і хвалиться, що він собі без лишніх проблем легко видерся, а ви такі сякі дерлися із наплечниками. Але тут із іншої сторони з"являються люди, і виявляється спуск із іншої сторони таки є, і на багато пологіший. Спускатися було вирішено саме тудою, а наплечник його знизу, прийшов наш час сміятися :)(там вийшла ціла історія але я її пропущу).

Спустилися із Петроса і подалися до залізничної станції(дорогу нам розповіли якісь хлопаки, бо наша мапа далі Петроса нічого не показувала). По дорозі спускалися величезним схилом із травою подібною на чорниці. Коли зійшли нижче то таки виявились чорниці(я ще ніколи не бачив стільки чорниць одразу). Знизу вони вже достигли, а зверху ще ні, отака дивина. В селі купили молока, 1.5 літра випили одразу махом. Потім на вечерю придбали ще і зварили молочне, просто смакота. Вночі почалася сильна гроза, дехто навіть кричав "нас топить, усі назовні", типу там сухіше :).

Зранку відновили сили "кислячком". Складалися в дощ, йшли до станції також в дощ. Прийшли абсолютно мокрі. Перевдяглися у сухе і подалися додому. Тут і казці кінець, а хто слухав той поїде у Карпати.

Із погодою нам пощастило, на протязі усієї подорожі світило сонце, і лише в останню ніч пішов дощ, навіть дощисько, гриміло так що аж земля тряслася. Потім по дорозі додому(у потязі) люди казали, що навіть дахи у селах позривало, така була негода. Тому ми радісно пораділи, що вже від"їздимо і поспівчували тим хто лишень приїхав.

Для тих хто вагається, їхати чи ні, скажу, на протязі усієї подорожі понад стежкою є позначення для туристів, тому заблукати доволі складно, хіба у вас талант, як у нас :). Туристів також багато, дорогу спитати є у кого. Поки ми подорожували то зустріли і поляків, і білорусів, і навіть чехів. Враження переповнюють. Не вагайтесь :).

16 коментарів:

Roma сказав...

Жаль мені не вийшло з вами сходити.
Можливо на наступний рік виберемось, ви уже там все розвідали :)

RredCat сказав...

Наступного разу Горгани! Найнедоступніши вершини України!

Apollon сказав...

Ну ось, нарешті готові фотографії
http://picasaweb.google.com/Apolon11/ZCnVIB

Roma сказав...

RredCat писав:
Наступного разу Горгани!
Може колись і до Кримських доберемось.

RredCat сказав...

Горгани доречі не гори - то скелі ;)

Roma сказав...

Горгани доречі не гори - то скелі ;)
Тоді прийдеться ще й альпінізмом займатися.

turinfo сказав...

Раді, що у Вас вcе вдалося... За маршрут будьласка.. Завжди раді допомогти.

Адміністрація Туризм.Інфо
http://turizm.cv.ua

yAnTar сказав...

Молодці, наступного року і ми підемо Чорногірським хребтом, а цього року ще на Попа мусимо сходити.
Бо перша спроба невдалась.

yAnTar сказав...

Молодці, гарний звіт. Цього року ходили на Говерлу і Петрос, наступного обовязково хочемо пройти весь хребет.

yAnTar сказав...

І я пройшов цього року Чорногору, правда з Петросом - не повезло - погода була дуже погана останнього дня.

RredCat сказав...

2yAnTar:
Друже Янтар, прикол в тому що параноїдальний Рудий Котяра настроїв висилання коментарів на мило. Отож не зважаючи, що Ви видалили свій перший коментар, я все таки помилувався фото з Чорногори цього року :), сльоза набігла на око, а серце защемило.. хочу знову туди..
Фото гарні.. тепер знатуму що з тієї всієї купи каміння є Вухатим Каменем :)

yAnTar сказав...

Мені можна на ти.
Я дописав другу частину про Чорногору і панорами закинув

RredCat сказав...

Прикольно - дякую!

kamyanets сказав...

Приглашаю летом на рафтинг в Карпатахзимой в лыжные походы. Думаю, вам должно быть интересно

RredCat сказав...

От бачите.. а ви гугліть - саме прийшло!!
Якщо Магомет не йде до Гори - то Гора прийшла до Магомета!!

Vadik сказав...

Гарний звіт, якраз все що хотів знати про маршрут.