Ну щож. Прийшла весна річки наповнились водою і прийшов час здійснити мою мрію - сплавитись по гірському потоці. Нажаль ніхто з матер не захотів долучитись до сповнення моєї мрії. Тож звіт пишу, аби їм було заздрісно :).Де?
Знайти екстрималів які допомогли б з тим - було зовсім не складно (- екстримали). На сайті зразу деталі пише (а ля ціни і що тра мати). Там же знайшов собі бажаючих в намет (щоб не було зимно) і попутників у поїзд (щоб не було нудно).
Добирання
Шлях вже став класичним, поїзд Франківськ + автобус Верховина. Не доїжджаючи до Верховини вийшли і пропиляли 8км бадьорим кроком (гордо відмовившись від послуг перевізників, які брали не дорого доречі). Я був щиро кажучи враженим тими натовпами народу що сплавлялись.. Були групи зі всієї України, Росії і прибалтики.. навіть живого негра можна було там зустріти! Крім того там проводились якісь змагання.
Перший сплав
Скажу відверто, якщо йти попід пороги і розглядати їх - видаються дрібними. А коли вже їхати в бусику сплавлятись.. якісь вони набагато страшніші.. і ще навколо дівчат купа з тобою сплавляється - буде кому полахати, якщо за борт вилетиш.
Я трішки не вгадав з спорядженням, одяг берци, запасні штани.. то все дарма. Бо сплав почався з того, що залізли вище колін у воду :). Але змерзнути я не встиг - весь час потрібно гребти.
Конструкція катамарану така - що, якщо все робити правильно, випасти можеш лиш в середину. Тож гребти бажано перевісившись за борт. Відчуття при тому просто супер.
Першого ж сплаву ми мали "плавця" - от кому було весело. Так як команда не професійна то часто сідали на каміння, пливли боком, то задом.. іноді доводилось зістрибувати у воду щоб зіпхнути катамаран з мілини (на щастя вище ніж по груди не траплялось). Тож наш інструктор був дуже задоволений, що катамаран немає розпізнавальних знаків клубу :).Після сплаву зкинув з себе курточку і побачив, що футболка мокра до нитки (не халявив я на греблі). Тож запам'ятати на майбутнє - одяг рафтера: плавки і сандалі + бандана під шолом.
Другий день
На другий день купу народу пішли на Піп Іван. По розповідях там купу снігу (народ катався на попі) і дуже гарно (ех, мені не вийшло - в мене були ще плани на рафт). Того дня я спустився ще двічі. При тому покатався на різних позиціях. Сидіти спереду мені зовсім не видалось страшніш, навпаки розслаблений - гребеш собі і думати не потрібно (керують задні гребці). Того дня на моїх сплавах ніхто не падав за борт.. але хлопака згубив весло - тож довелось у воду лізти з власної ініціативи.Повернення додому
Повертаючись до дому - наслухався багато веселих історій. + екстримали виявились веселими гуляками, вночі було мега паті.. а на ранок купа історій :). Але я зануда і заучка - тож у тому всьому участь не приймав ;).
