Фото тут
Початкова ідея була пройти початком Закарпатського Туристичного Шляху, тобто стартувати з смт. Великий Березний і дійти десь до Усть-Чорної, але саме у переддень виїзду в новинах з'явилася інформація про облогу г.Явірник через який він проходить тому ми стартували з Воловця(Боржави). З Рівного туди добиратись взагалі краса, прямий потяг і ти на місці.
В плані харчування одразу було вирішено нести малу кількість провіанту і докуповувати по ходу маршруту в селах, маршрут це дозволяє. Не знаю плюс це чи мінус, погода була сонячна, але на таких низьких хребтах спека дуже сильно відчувається, тому мабуть краще таки йти ближче до осені, або навесні.
В плані карт, щоб пройтися ЗТШ потрібні наступні:
1. "Ужанський Національний Природний Парк" або "Верховинський Вододільний Хребет. Полонина Руна"(покриває не повністю)
2. "Боржава"
3. "Свидовець. Полонина Красна"
4. "Чорногора"
Ми відповідно користувались лише Боржавою та Свидовцем.
В перший день ночували на сироварні, мабуть більше тому, що не знали як далі з водою, а на сироварні вона була. Взагалі не знаючи де є вода тут буде складно.
Боржава в липні аж синить чорницями :).
А от культура ягідників просто нікчемна, де збирають там і лишають гори сміття, це при тому, що вони на машинах і для них вивезти з собою сміття взагалі не складно, дуже сумно.
Зранку вирішили схитрити і поснідати в якомусь кафе, але виявилось що всі вони зранку або зачинені або готують лише по замовленню. В результаті поснідали в придорожньому кафе-магазинчику жареними яйцями з кавою, і те добре :).
Перехід від Міжгір'я до с.Синевир був мабуть найгарячішим, води там ніде нема і спека була шалена. Нагорі хребта знайшли 2 фундаменти на будинки, чим не оглядовий майданчик, ще й в тіні дерев і гарно продувається вітром, чудове місце для перекусу.
В Синевирі таки втілили наш план на попоїсти в кафе.
Також на перехресті доріг в Синевирі є магазинчик з досить великим асортиментом товарів, там є майже все. Докупили продуктів, а на вечір купили овочів на борщ :), тому вечеря в нас була "домашня".
В переході між Синевир та Колочавою є дуже гарне оз.Озірце, будь ласка не проходьте його і обов'язково зайдіть. Мені воно сподобалось на багато більше ніж наприклад оз.Синевир.
На перехід від Озірця до Колочави набирайте багато води, ми мучились від спраги через те, що взяли мало води з собою.
В Колочаві ми вже були раніше під час походу Свидовцем, і вже знали місце де можна заночувати з комфортом, в самому кінці села на схід є будиночки для відпочинку. В будиночках місць не було але ми стали просто наметами на подвір'ї :), зате прийняли душ, попрались, зготували їсти на плиті і їли за столом :).
На самому хребті зустріли чергу із позашляховиків із різних країн, в основному не з України. Далі по хребту ще зустріли дуже привітних чехів, оце я розумію пенсія :)
Перед ночівлею знову шукали воду, виручила мапа, довго бігав шукав воду без наплечника, помаркована на мапі вода не одразу але таки знайшлася трохи нижче стежки :). Це добре, бо далі по маршруту до води було далеченько, і мабуть якби пішли далі то ночували б на "суху" :)
Мрію здійснено!!!
Початкова ідея була пройти початком Закарпатського Туристичного Шляху, тобто стартувати з смт. Великий Березний і дійти десь до Усть-Чорної, але саме у переддень виїзду в новинах з'явилася інформація про облогу г.Явірник через який він проходить тому ми стартували з Воловця(Боржави). З Рівного туди добиратись взагалі краса, прямий потяг і ти на місці.
В плані харчування одразу було вирішено нести малу кількість провіанту і докуповувати по ходу маршруту в селах, маршрут це дозволяє. Не знаю плюс це чи мінус, погода була сонячна, але на таких низьких хребтах спека дуже сильно відчувається, тому мабуть краще таки йти ближче до осені, або навесні.
В плані карт, щоб пройтися ЗТШ потрібні наступні:
1. "Ужанський Національний Природний Парк" або "Верховинський Вододільний Хребет. Полонина Руна"(покриває не повністю)
2. "Боржава"
3. "Свидовець. Полонина Красна"
4. "Чорногора"
Ми відповідно користувались лише Боржавою та Свидовцем.
Боржава
Одразу відчулась літня спека, перший підйом дався не дуже легко, хребти низькі тому висота геть не рятує від спеки на відміну від інших більш високих Карпатських хребтів.
В перший день ночували на сироварні, мабуть більше тому, що не знали як далі з водою, а на сироварні вона була. Взагалі не знаючи де є вода тут буде складно.
 |
| Сироварня |
Боржава в липні аж синить чорницями :).
А от культура ягідників просто нікчемна, де збирають там і лишають гори сміття, це при тому, що вони на машинах і для них вивезти з собою сміття взагалі не складно, дуже сумно.
Міжгір'я, Синевир, Колочава
Дійшовши до Міжгір'я стали прямо там на березі р.Ріка(оригінальна назва річки), нічого кращого не знайшли для стоянки, зате покупались в річці.
Зранку вирішили схитрити і поснідати в якомусь кафе, але виявилось що всі вони зранку або зачинені або готують лише по замовленню. В результаті поснідали в придорожньому кафе-магазинчику жареними яйцями з кавою, і те добре :).
Перехід від Міжгір'я до с.Синевир був мабуть найгарячішим, води там ніде нема і спека була шалена. Нагорі хребта знайшли 2 фундаменти на будинки, чим не оглядовий майданчик, ще й в тіні дерев і гарно продувається вітром, чудове місце для перекусу.
В Синевирі таки втілили наш план на попоїсти в кафе.
 |
| Бограч |
Також на перехресті доріг в Синевирі є магазинчик з досить великим асортиментом товарів, там є майже все. Докупили продуктів, а на вечір купили овочів на борщ :), тому вечеря в нас була "домашня".
В переході між Синевир та Колочавою є дуже гарне оз.Озірце, будь ласка не проходьте його і обов'язково зайдіть. Мені воно сподобалось на багато більше ніж наприклад оз.Синевир.
На перехід від Озірця до Колочави набирайте багато води, ми мучились від спраги через те, що взяли мало води з собою.
В Колочаві ми вже були раніше під час походу Свидовцем, і вже знали місце де можна заночувати з комфортом, в самому кінці села на схід є будиночки для відпочинку. В будиночках місць не було але ми стали просто наметами на подвір'ї :), зате прийняли душ, попрались, зготували їсти на плиті і їли за столом :).
хр. Красна
Так як від центру Колочави ми відійшли, то на Красну заходили через пер.Прислоп, і вийшли на хребет біля складу газових труб.
На самому хребті зустріли чергу із позашляховиків із різних країн, в основному не з України. Далі по хребту ще зустріли дуже привітних чехів, оце я розумію пенсія :)
Перед ночівлею знову шукали воду, виручила мапа, довго бігав шукав воду без наплечника, помаркована на мапі вода не одразу але таки знайшлася трохи нижче стежки :). Це добре, бо далі по маршруту до води було далеченько, і мабуть якби пішли далі то ночували б на "суху" :)
Американська Хата, Свидовець
Оригінально ЗТШ не йде через Американську хату, але Свидовцем ми вже ходили, і саме тоді побачили Американську хату та дали собі обіцянку обов'язково на неї зайти в майбутньому, і от такий шанс нам випав. Тому в Усть-Чорній ми звернули в сторону с.Лопухів і пішли на г.Свідова де хата відповідно і знаходиться. Ось вона красуня
Мрію здійснено!!!
Далі на Свидовці в районі оз.Апшинець нас як і колись накрило густим туманом і дощем, просто якесь зачароване місце :).
В Квасах нажаль для нас не працював залізничний вокзал, тому довелося ще робити переїзд в Ясіню, а вже звідтам в 1 ночі потягом на Львів і далі додому.
ПС. Треба таки пройти ділянку Воловець - Великий Березний :)
