субота, 24 серпня 2013 р.

Румунія, масив Бучеджь, серпень 2013

Одразу лінки на фото:
Фото Макс
Фото Саша (в процесі)
Фото Сергій

Мною відсканована мапа (в процесі)
Наш маршрут (в процесі)

Старт був у Чернівцях, кожен добирався як хотів, я з Рівного їхав через Тернопіль, заодно і відвідав це файне місто.

Озеро в Тернополі

В Чернівцях нас чекав бус який довіз нас до Сучави. На кордоні проблем не виникло. В Сучаві заїхали на обмінник(долар в леї, курс 3.30), а далі вже на вокзал на потяг до Сінаї(з пересадкою). Коли приїхали то квитків вже не продавали і нас відправили одразу на перон. Сідали в потяг можна сказати "на ходу", але приємно, що квитки можна взяти одразу в вагоні, а не як у нас, все через "лапу".






Що таке плацкарт в європі видно не знають, 6 годин сидіння до наступної пересадки особисто мені були мукою, добре що хоч кондиціонери працюють. Збоку 2 румуни на підпитку всю дорогу тарабанили про політику, америку, тероризм, медицину, ..., виспатись не вийшло.

В Сінаю прибули вже ввечері, часу вистачило лише щоб дістатись до кемпінгу, якого як виявилось вже немає :), тому зупинились просто на місці його розташування в минулому.



Зранку сніданок і на черзі 2 замки. Мені вся ця архітектура не дуже цікава, я чекав гір. В Сінаї я собі придбав мапу нашого походу, тому мені було чим себе зайняти, вивчаючи наш маршрут і його околиці на мапі.



Не знаю з чого в них роблять папір, але мапа почала розлазитись вже в перший день, при чому вона була бережно запакована в файлик. Треба одразу "закатувати в скотч" :).

Інші учасники тим часом фоткали всю цю "красу" :)





Далі почався власне масив Бучеджь, на який в нас було відведено 3 дні.

Маркування маршрутів в них на висоті, воно почалося ще в місті, мітки стоять часто, пропустити чи звернути не туди досить важко. Саме маркування відрязняється як по кольору(червоні, сині, ...) так і по фігурі (лінія, трикутник, круг). Є зимові і літні маркування. Якщо дерев немає, то по маршруту стоять досить високі стовпці із залізною пластиною-міткою нагорі.




Самі гори мені дуже сподобались, стрімкі, скелясті, масштабні, і не скажеш, що це Карпати.




В складних ділянках натягнуті троси.


Власне через це ми в одній точці розбились на 2 групи, одна група пішла на спуск по тросам, інша на спуск де вони відсутні, а зустрілись пізніше біля будиночку рятівників. Як виявилось потім, не факт, що спуск з тросами був складніший, потрібно пройти обидва щоб дати об'єктивну оцінку, от і є причина щоб приїхати сюди ще раз :)

Яскраві колиби для ночівлі



Потрібно сказати, що з водою і дровами там досить скрутно, води можна було набрати лише в Сінаї, далі по маршруту вода була лише в готелях/притулках. Всі струмки пересохші. На 2-ий день воду на вечерю і сніданок ми тарабанили від будиночка рятівників, та й то вона була технічна, так пити не можна, потрібно кип'ятити. Вода з'явилася вже знизу, в річках.

На стоянку в останній день гір якраз і стали біля будинку рятівників. Умови просто на висоті, альтанка, плита на дровах, річка під боком(нарешті можна скупатись), купа дров.



 


Далі почалась частина маршруту цивілізацією, замки, міста і т.д. Мені спускатись не хотілось, я б ще походив горами і пропустив всю цю архітектурну нудьгу. Хоча інколи архітектура таки вражала :)



В Ришнові в ресторанчику власник закладу на халяву налив нам місцеву палінку(сливова горілка), було видно, що домашня, оскільки наливав із пластикового 5-ти літрового бутля, питущим рекомендую спробувати.

Palinka

Ще дуже смачні коврижки, я по дорозі їх весь час топтав, їх тут продають найрізноманітніші, і всі свіженькі і смачненькі.

Загалом переїзди між містами втомлюють, особливо коли місць для сидіння немає :(


Тому в майбутньому я б відвідав лише гори.



Немає коментарів: